Родина Шодуарів, розквіт якої припадає на XIX ст., відома як власниця однієї з найзначніших колекцій старожитностей у Європі та власного музею в Івниці Житомирської губернії. Її архів складається з документів братів: Антуана (1749-1824), Яна Йозефа (кінець XVIII - початок XIX ст.), Станіслава Яновича (Івановича) (1790-1858), Максимiліана Станіславовича (1816-1881), Івана Максиміліановича (?-1912).
Серед музейних цінностей, що належали родині, були нумізматична колекція, предмети старовини (зокрема, періоду античності), картини, гравюри, автографи видатних історичних діячів, книжкові раритети. У той час як колекціонуванням займався переважно Станіслав Шодуар, унікальну бібліотеку збирали, по суті, всі представники роду.
Далее…
Рассказ о житомирском поэте дворянине Константине Роше. Имя этого человека тесно связано с еще одним известным русским поэтом - Сашей Черным
Перед нами книга прекрасных стихов православного русского поэта, житомирянина, потомственного дворянина, Константина Константиновича Роше “Поэма души”. Совершенно непостижимым образом “Поэма души”, изданная небольшим тиражом в 1906 году в Санкт-Петербурге дошла до нас, преодолев почти вековой путь: некто, пожелавший остаться неизвестным, в октябре сего года за 12 гривен продал ее сотрудникам литературного музея города Житомира. И вот теперь, благодаря промыслительному стечению обстоятельств, читатели имеют возможность познакомиться с песнями сердца Константина Роше, простыми и искренними, исполненными высокой любви, милосердия и сострадания, а потому каждому христианскому сердцу такими близкими и понятными.
Далее…
На фотографии командир 19-го пехотного Костромского полка, который находился в Житомире
На лицевой стороне подпись фотографа - Попов, Житомир
Надпись сзади:
Дедушка - Петр Иванович Воронитцин. Родился в с. Решетиловке Полтавской губернии. Умер в г.Пермь. Сидит в форме 19-го Пехотного Костромского Полка, где командовал ротй, батальоном, и в 1904-1905 полком (находился в городе Житомире)
В этом же полку служил Леонид Сергеевич Карум (1888-1968) - муж сестры Михаила Булгакова. Учился в Рижской, затем в Житомирской гимназии, которую окончил с золотой медалью, и поступил в 1906 году в Киевское Константиновское военное училище. Закончив его в 1908 году по 1 разряду, он поступил на службу в 19-й пехотный Костромской полк, расквартированный в Житомире.
Полк был сформирован еще в 1700 году князем Репниным и имел славные боевые традиции.
Фотография с сайта ArtUkraine.com
Житомир, один з найдавніших культурних і історичних центрів України. В різний час місто було центром воєводства, повітовим містом, столицею величезної Волинської губернії, що входила до складу Російської імперії, центром області України. Тут завжди охоче селились люди різних національностей, які намагались зберегти свою національну та духовну культуру, тому місто має свою багату органну історію. Кількість органів, які одночасно були у місті, доходить, за неперевіреними даними, до семи.
На все життя запам’ятав видатний письменник В.Г. Короленко, дитинство якого пройшло в Житомирі, враження від органа костьолу бернардинів: «…под сводами костела загремел и покатился волнами стогласный тысячеголосный хор, а где-то в вышине над ним гудел глубокий рев органа». Цей орган згадується в літературі з 1861 року.
Відомо, що фабрика органів костьольних та гармоній Яна Слівінського зі Львова виготовила два органа для Житомира: перший — для житомирської семінарії, другий — для одного з костьолів міста.
Відомо про існування ще одного домашнього органа у приватному володінні. У своєму маєтку в селі Верхівня біля Павлочі Київського повіту (нині — Житомирська область) мала орган Евеліна Ганська, дружина Оноре Бальзака, до якої він незадовго до своєї смерті приїхав через всю Європу.
Далее…
После революции 1917 года в Украине была предпринята попытка создания самостоятельного государства. 22 января 1918 года была провозглашена независимость Украинской Народной Республики. Однако последовавшая вслед за этим гражданская война закончилась присоединением Украины к СССР. Первые украинские деньги были напечатаны 1 января 1918 года. Это были 100-карбованцевые купюры, выполненные в украинском стиле, но соответствующие российским рублям. С 3 марта 1918 года денежной единицей в стране стала гривна как знак уважения украинского народа к своей истории. Кроме центральных выпусков в годы гражданской войны и экономического кризиса многие украинские города выпускали собственные деньги. Житомир не был исключением.
Далее…